Патріот

Дух Хортингу гартується в змаганні,
Коли глядацький галас ріже слух,
В запеклій схватці м'язи до зривання,
Де сила йде на силу, дух - на дух.
Зумій для перемоги все віддати,
За все відповідальний тільки ти,
Суперника почнеш перемагати,
Якщо ти зміг себе перемогти.

Дух Хортингу гартується в зусиллях,
В двобоях на помості і в житті,
Тримай свого човна в життєвих хвилях,
З хоробрим серцем в мрії золоті.
В змагальних перемогах головніше -
Твій Шлях спортсмена, воїна, бійця,
В житті ж перемага не хто сильніший,
А хто ідти готовий до кінця.

Дух Хортингу гартується в багатті,
На полум'ї в постійній боротьбі,
Тренується в останньому завзятті,
Супроти долі, впоперек судьбі,
Наперекір до лиха і негоди,
І всупереч залишених надій,
Долаючи життєві перешкоди,
Заради здійснення найзаповітних мрій.

Дух хортингу гартується у вчинках,
Хто стариків, дітей не захистить,
Зневагу хто виказує на жінках,
Хто за помилку й друга не простить,
Той сам боїться сили чоловіка,
А ти бери у друзі не спіша,
Бо справжнім другом стане і каліка,
Якщо у нього чистая душа.

Дух Хортингу гартується для сили,
Яка не буде осторонь біди,
Якої б допомоги не просили,
На поміч не вагаючись прийди.
Не зрадь, коли оточили чужинці,
Тримайся, ніби рани не болять,
Щоб, навіть, залишившись наодинці,
За правду перед ворогом стоять.

Дух хортингу гартується в завданнях,
Складних і мужніх, що собі задав,
Найвищій дисципліні, подоланнях,
Щоб честю ти за них відповідав.
Нехай особа де-яка готова,
Заради користі брехати купи фраз,
Не відступись від сказаного слова,
Тримай його твердішим, ніж алмаз.

Дух Хортингу гартується у вірі,
Хоч тіло тренуваннями змитар,
Та й душу не брудни ні в якій мірі,
Покладену тобою на алтар.
Ти зможеш на землі своїй священній,
Із вірою до Господа прийти,
Тоді тебе ніхто у всій Вселенній,
Не зможе одного перемогти.

Дух Хортингу гартується в родині,
В якій дитям малесеньким ти ріс,
Де мати й батько заповів дитині,
Щоб щастя й радість ти туди приніс,
Людині Батьківщину не обрати,
Тож не цурайся в місті, чи в селі,
Увік не забувай рідної хати,
І матері вклонися до землі.

Дух Хортингу гартується роками,
Як власний непохитний мінарет,
Щоб, навіть, йти маленькими кроками,
Але нестримно вгору і вперед.
Щоб знову встративши усе, ти міг зібратись,
Коли споткала чорна полоса,
Народжений повзти та озиратись,
Не прагне до польоту в небеса.

Дух Хортингу гартується в терпінні,
Навчись терпіти, вірити, чекать,
Коли для інших в непорозумінні,
Твій шлях і істина, яку почнеш шукать.
Чекай, працюй з завзяттям і натхненням,
Всім серцем прагни позитивних змін,
Тоді й мета твоя прийде знаменням,
Не дивлячись на те, що ти один.

Дух Хортингу гартується у серці,
Відкритому для добрих, щирих справ,
Способнім для дітей, як на скатерці,
Віддать останнє, від себе забрав.
Повір в себе, коли в тебе не вірять,
Боротись вмій, коли усі здались,
Навчись добром, а не грошима мірять,
Все, що дає нам піднебесна вись.

Дух Хортингу гартується в падіннях,
В поразках, що тебе збивають з ніг,
В проблемах, від яких нема спасіння,
Щоб цінував життя, і вийшов з них,
За успіхи малі себе не гладив,
І долю власну сам побудував,
Бо сила є не в тім, щоб ти не падав,
А в тім, щоб впавши, ТИ ЗАВЖДИ ВСТАВАВ!